В ізмаїльській гімназії №9 сьогодні, 28 травня, урочисто відкрили пам’ятну дошку з ім’ям захисника Руслана Кононенка.

Стрілок-помічник гранатометника 2 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 12 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону, солдат Руслан Кононенко загинув при виконанні бойового завдання із захисту нашої Батьківщини від російської воєнної агресії 26 жовтня 2024 року поблизу населеного пункту Черкаське-Порічне Суджанського району Курської області рф. Поховано героя на Алеї Слави Нового цвинтаря.

- Руслан Кононенко народився в нашому місті первістком в багатодітній родині, вчився у девʼятій, а потім – у сьомій школах, засвоїв професію тесляра в технічному училищі №7 та пішов працювати, коли йому виповнилось 16 років: на той час батько помер, і родина потребувала допомоги, - розповів про захисника міський голова Андрій Абрамченко. - Поступив на роботу в Ізмаїльський порт докером-механізатором, працював багато та сумлінно. Короткий час займався карате, але в родині підростали сестра та брат, тому вільного часу не залишалось. Та й робота приносила задоволення. В середині «нульових» оженився, народились дві доньки. Жив роботою та родиною, допомагав усім, хто потребував «золоті руки майстра», – допоки Україна не покликала його захищати майбутнє від російських окупантів. А перед тим, як поїхав, пообіцяв: «Я повернусь». Але російські окупанти, які розвʼязали криваву війну проти українського народу, перекреслили все…

Право відкрити меморіальну дошку полеглому захиснику України Руслану Кононенко було надано його сестрі, Людмилі Кононенко.

Родичка загиблого героя Інна Рожкова поділилася присутніми спогадами про Руслана Кононенка.

- Руслан був настільки доброю, щирою людиною, він був справжнім другом, справжнім братом, безвідмовним у допомозі тим, хто цього потребував. Але нажаль його земний шлях виявився ось таким коротким… Він поклав своє життя як справжній герой. І тішить тільки одна думка про те, що він, як і всі хлопці, які загинули, зараз там, де більше нема болю, зла і цієї війни… Слава Україні! Героям – Вічна слава!

На завершення церемонії всі присутні вишукувалися в довгу чергу, аби вшанувати пам'ять героя і покласти квіти до меморіальної дошки з його ім’ям…

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися