У 40-ві роковини аварії на ЧАЕС в Ізмаїлі поклали квіти до памʼятного знака ліквідаторам

В Ізмаїлі недільним ранком 26 квітня на Привокзальній площі в Ізмаїлі з нагоди 40-річчя аварії на Чорнобильській АЕС відбулась урочиста церемонія покладання квітів до памʼятного знака ліквідаторам Чорнобильської катастрофи.

Ізмаїл долучився до всеукраїнського Дня вшанування пам’яті усіх, кого торкнулася одна з найбільших техногенних катастроф в історії — аварії на Чорнобильській АЕС.

У 2026 році виповнюється 40 років від дня трагедії, яка назавжди розділила долі мільйонів людей на до та після.

У ніч на 26 квітня 1986 року о 01:23 серія вибухів зруйнувала четвертий енергоблок станції, що призвело до масштабного викиду радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Причиною катастрофи став людський фактор, прорахунок та небезпечна амбітність тодішньої радянської влади. Невдале випробування реактора спричинило найвищого рівня ядерну катастрофу, внаслідок якої пожежа на станції тривала аж до 10 травня.

За оцінками фахівців, в атмосферу було викинуто близько 50 мегакюр радіоактивних речовин, а радіоактивна хмара накрила величезну частину території Європи, особливо постраждала територія України, Білорусі та росії. Масштаби вибуху порівнювали з потужністю сотень атомних бомб, подібних до тих, що були застосовані в Хіросімі.

Москва «мовчала» 36 годин. Евакуація населення розпочалася із запізненням. Жителів міста Прип'ять почали вивозити аж майже через дві доби після аварії, при цьому людям дозволили взяти із собою лише найнеобхідніше, обіцяючи швидке повернення, проте більшість евакуйованих так і не змогли повернутися додому.

Загалом було евакуйовано близько 115 тисяч осіб із Прип'яті та прилеглих населених пунктів. Понад 600 тисяч ліквідаторів поклали своє здоров’я та життя, аби захистити решту світу.

Наслідки катастрофи відчуваються досі, а сама аварія стала символом техногенних ризиків та необхідності суворого контролю над ядерною безпекою.

Проте, під час широкомасштабного вторгнення росії в Україну, вже п’ятий рік над світом нависає нова ядерна загроза: російсько-іранські «шахеди» постійно пролітають над ЧАЕС, а один з них минулого року вдарив по конфайнменту. Окрім того, Запорізька АЕС вже довгий час перебуває під російською окупацією. Станція, розташована в Енергодарі, систематично зазнає порушень безпеки, знеструмлень та працює в режимі постійної загрози ядерної катастрофи.

Сьогодні, у роковини аварії на ЧАЕС, якраз варто говорити про те, чи зробило людство висновки з трагедії, яка сталася 40 років тому…

В Ізмаїлі мітинг з нагоди 40-вих роковин трагедії розпочався з молебну, який провів священник, отець Димитрій.

Присутні хвилиною мовчання вшанували всіх, хто загинув через катастрофу на ЧАЕС та її наслідки.

Міське та районне керівництво, військові, ліквідатори, члени родин чорнобильців, прості ізмаїльчани з квітами в руках вибудувалися у довгу чергу, щоб покласти букети до пам’ятного знака на Привокзальній площі та вклонитися пам’яті тих, хто заплатив життями за чужу помилку.

- Шановні мешканці та гості Ізмаїла, - зазначив у своєму зверненні міський голова Андрій Абрамченко. - Цьогоріч минає 40 років від аварії на Чорнобильській атомній електростанції - події, що стала символом глобальної небезпеки та водночас - безпрецедентного людського подвигу.

Аварія 26 квітня 1986 року, спричинена вибухом на четвертому реакторі, була віднесена до найвищого рівня ядерних катастроф. У повітря вирвалася хмара радіоактивного пилу, яка накрила значну частину Європи: радіоактивним цезієм було забруднено до трьох чвертей її території, в атмосферу потрапили тонни ядерного палива. У перші дні мільйони людей зазнали впливу радіації, а близько 600 тисяч осіб — передусім ліквідатори — стали на боротьбу з наслідками катастрофи.

Серед пожежників, військових, науковців, медиків, правоохоронців, водіїв, будівельників, які ціною власного здоров’я і життя зупинили поширення невидимої смерті, були і мешканці нашого міста. Їхній героїзм врятував не лише Україну, а й значну частину світу від ще масштабнішої трагедії. Чорнобиль став суворим попередженням людству про крихкість нашого майбутнього і велич відповідальності за нього.

Сьогодні історія знову випробовує Україну. В умовах повномасштабної війни росії проти України наші героїчні Сили безпеки та оборони продовжують ту саму місію — самовіддано захищають не лише свою Державу, а й світ від нових ядерних загроз, які несе країна-агресор, шантажуючи людство безпекою атомних об’єктів.

Ми пам’ятаємо подвиг героїв-чорнобильців — їхню мужність, стійкість і самопожертву. Ми вшановуємо світлу пам’ять тих, кого вже немає серед живих.

Наша вдячність ліквідаторам житиме у наших серцях завжди.

Шана — нашим Захисникам і Захисницям, які сьогодні стоять на варті життя і безпеки світу.

Слава героям-чорнобильцям!

Слава Силам безпеки та оборони України!

Слава Україні!

У наступному матеріалі Ізмаїл.City читайте про історії людей з Ізмаїла, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.